Географічні дослідження в епоху цифрових технологій: від традиційного картографування до штучного інтелекту

У публікації висвітлено еволюцію та сучасні тенденції цифрової трансформації географічних досліджень — від фундаментальних принципів традиційного картографування до застосування геоінформаційних систем (ГІС), дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), глобальних навігаційних супутникових систем (GNSS), безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та штучного інтелекту. Проаналізовано роль супутникових даних (зокрема програм Landsat і Copernicus Sentinel та розрахунку вегетаційного індексу NDVI) і хмарних обчислень у моніторингу динамічних просторових процесів, оцінюванні стану довкілля, дослідженнях землекористування та підготовці майбутніх учителів географії.

Особливу увагу приділено застосуванню алгоритмів штучного інтелекту (машинного та глибинного навчання, комп'ютерного зору) для автоматизованої класифікації супутникових знімків, розпізнавання просторових об'єктів і просторового прогнозування природних небезпек, що потребує обов'язкового верифікування результатів та збереження методологічної прозорості. Розкрито практичну значущість цифрової географії в умовах України, зокрема у сфері просторового планування, екологічного моніторингу, точного землеробства, оцінювання пошкоджень інфраструктури та фіксації масштабів ландшафтних трансформацій для післявоєнного відновлення територій і розбудови цифрових двійників. Доведено, що найбільш перспективною моделлю розвитку географічної науки є гармонійне поєднання класичної картографічної методології з інструментами штучного інтелекту й ГІС-технологій.