Особливості мовленнєвого розвитку молодших школярів із логопатологією: результати емпіричного дослідження

У публікації висвітлено результати емпіричного дослідження особливостей мовленнєвого розвитку молодших школярів віком 7–8 років із логопатологією в умовах інклюзивно-ресурсного центру та інклюзивного навчання. На першому етапі за допомогою педагогічного спостереження під час дидактичної гри оцінено рівень формування активного словникового запасу та граматичного оформлення висловлювань. Установлено, що при високому рівні розуміння інструкцій (80%) та співвіднесення дій із професіями (70%), лише 60% дітей здатні самостійно добирати дієслова, будувати розгорнуті змістовні відповіді й дотримуватися граматичного узгодження слів, тоді як 40% відчувають значні труднощі з добором лексичних засобів або потребують допоміжного зразка.

Логопедичне обстеження звуковимови засвідчило неоднорідність розладів: 50% учасників мали труднощі у вимові та диференціації шиплячих і свистячих звуків, 30% змішували тверді й м'які приголосні ([л]–[л'], [н]–[н']), а 20% потребували постановки й автоматизації звука [р]. Вивчення зв'язного мовлення під час опису сюжетних малюнків і переказу текстів показало збереженість логічної послідовності викладу, проте виявило специфічні прояви фонетичних і фонематичних порушень у безпосередньому мовленнєвому потоці. Обґрунтовано доцільність застосування комплексного діагностичного підходу та впровадження ігрових технологій (дидактичних, сюжетно-рольових та інтерактивних ігор) для підвищення навчальної мотивації, автоматизації звуків, розвитку фонематичного сприймання та зв'язного мовлення школярів.