Особливості розвитку уваги дошкільників із мовленнєвими порушеннями

У публікації висвітлено результати емпіричного дослідження особливостей розвитку уваги дітей старшого дошкільного віку (5–6 років) із мовленнєвими порушеннями. Розкрито взаємозв'язок між дефектами мовленнєвої діяльності та труднощами сприйняття й опрацювання інформації, що зумовлюють знижену здатність до концентрації, підвищену відволіканість і швидку втомлюваність дошкільників. На основі констатувального експерименту за допомогою комплексу психодіагностичних методик («Графічний диктант», «Знайди і полічи фігури», «Постав значки у фігурках», «Намалюй такі самі фігури») проаналізовано сформованість основних властивостей уваги вихованців із логопатологією. Установлено, що за показниками довільної уваги високий рівень продемонстрували лише 10% дітей, середній — 40%, низький — 30%, а 20% відмовилися від виконання завдання; водночас у дослідженні концентрації та обсягу уваги високих показників не зафіксовано взагалі, тоді як 70% учасників виявили низький рівень і потребували постійної допомоги дорослого.

Діагностика переключення й розподілу уваги засвідчила, що 50% дошкільників із мовленнєвими розладами мають низький рівень розвитку цих якостей, відчуваючи значні труднощі під час одночасного утримання кількох об'єктів у полі сприймання, тоді як середній і вище середнього рівні притаманні 30% та 20% дітей відповідно. Аналогічний розподіл виявлено під час вивчення стійкості уваги, де половині респондентів властивий низький рівень її сформованості, що супроводжується великою кількістю помилок і швидким виснаженням. Доведено, що увага старших дошкільників із логопатологією недостатньо підпорядкована свідомій вольовій регуляції та залишається залежною від зовнішніх подразників. Обґрунтовано необхідність розроблення та впровадження спеціалізованої психокорекційної програми для цілеспрямованого розвитку всіх структурних компонентів уваги в процесі підготовки дітей до шкільного навчання.