ДОБРОЧИННІСТЬ ЯК ПРОВІДНИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ В УКРАЇНІ (ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)

У статті з’ясовано сутність явища доброчинності як провідника соціалізації дітей шкільного віку у ХІХ – на початку ХХ століття у сфері освіти України. Представлено суб’єктну структуру доброчинної підтримки дітей шкільного віку у досліджуваний період; спроектовано загальну модель розвитку доброчинності протягом 1803-1917 рр. Обґрунтовано взаємозв’язок традиційних складових соціалізації особистості дитини шкільного віку та доброчинної підтримки її соціалізації в історії освіти України.