Дослідження категорії "виховання" засобами наукового аналізу

Категорія "виховання" досліджується за допомогою методів контент-аналізу та лінгвістичному аналізу. Актуальність статті випливає з певної недооцінки ролі виховання особистості та наукового знання в організації виховного процесу в освітніх системах України та зарубіжних країн, з глибоких якісних змін, що відбуваються в сучасному молодіжному середовищі, а також з факту, що існує різне розуміння зазначеного феномену як у контексті педагогічної теорії, так і у сфері соціолінгвістичних досліджень, які фіксують багатоманітний зміст категорії "виховання" у різних мовах, що позначається на її змістовому наповненні. У статті проводиться кореляція ознак категорії "виховання", отриманих завдяки лінгвістичному аналізу та контент-аналізу.

На основі проведеного дослідження виховання як категорія, що використовується у контексті україномовної науково-педагогічної літератури, – це процес свідомого розвитку самостійної особистості, що здійснюється під впливом педагога-вихователя у процесі спільної реципроктної діяльності всіх учасників освітнього процесу, спрямованої на оволодіння ними способами морального саморозвитку і досвідом суспільних відносин. При цьому процес виховання передбачає розвиток в дитині прихованих потенційних ресурсів її психіки під соціалізуючим впливом суспільства та родини і школи як суспільних інститутів. За таких умов, виховання виявляє соціальний, цілеспрямований, формувальний, свідомий характер, його результатом є психічний розвиток особистості як організований, багатофакторний соціально-особистісний освітній процес, спрямований на формування в людини здатності до саморозвитку, самовиховання, самовизначення.

Відтак, процес виховання розуміється як соціально-історичне явище та процес трансляції накопиченого досвіду людства від покоління до покоління; як процес, що веде до певних змін в особистісній сфері, як опосередкований взаємовплив усіх учасників освітнього процесу, що виступає у єдності з процесом взаємодії різноманітних об'єктивних і суб'єктивних чинників формування особистості; як розвивальна діяльність; як управління і керівництво розвитком особистості.