Манускрипт «Розмова / Бєсѣда» та розмовник Ноеля де Берлемонта: на перехресті досліджень

Пропонована розвідка, яку присвячено манускрипту "Розмова/Бесѣда" (ймовірно, автограф І. Ужевича), продовжує цикл досліджень про рукописні пам’ятки української мови, збережені у Франції.

"Розмова /Бесѣда" – переклад першої частини восьмимовного розмовника Ноеля де Берлемонта, писаний староукраїнською та церковнослов’янською мовами. Саме тому манускрипт "Розмова /Бесѣда" введений до канону джерел «Словника української мови XVI – першої половини XVII ст.". Указано, що українські та західноєвропейські лінгвісти до сьогодні працювали саме з фотокопією розмовника.

Уперше не лише в українському мовознавства, а й у славістиці авторці вдалося опрацювати та дослідити оригінал рукопису, що дало змогу виявити досі невідомі факти. Зокрема, манускрипт "Розмова /Бесѣда" із назвою "2290. Liure en Langue Sclavone» початково належав до приватної колекції рукописів Ж.-Б. Кольбера. Сьогодні цей розмовник під назвою "Dialogues en russe et ukrainien sur deux colonnes" (XVII siècle) із шифром Slave no 7 зберігається у Відділі рукописів Національної бібліотеки Франції (Bibliothèque nationale de France à Richelieu, Paris).

Висловлено певні міркування щодо історії рукопису "Розмова /Бесѣда", а також досліджено окремі його палеографічні особливості. Указано на існування різних поглядів щодо датування цієї памʼятки – кінець XVI ст. (М. Жовтобрюх, І. Білодід, О. Антонів), середина XVII ст. (Л. Полюга, Г. Кайперт, Д. Бунчич, М. Мозер) та XVIII ст. (В. Водоф). Наголошено, що в сучасному українському мовознавстві, на відміну від славістичних досліджень (Д. Бунчич, М. Мозер, А. Стебурако), немає жодних сумнівів щодо мови написання рукопису "Розмова /Бесѣда" (ймовірно, I пол. XVII ст.), як і манускриптів граматики І. Ужевича 1643 та 1645 рр.