Формування української національної ідентичності дітей та молоді в системі освіти

Ця стаття присвячена комплексному аналізу формування української національної ідентичності в системі освіти як стратегічного завдання державної політики в контексті сучасних викликів, зокрема повномасштабної війни. Автор наголошує на важливості української національної ідентичності для консолідації суспільства, зміцнення державності та виховання відповідального громадянства. Спираючись на чинну законодавчу базу – Закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та «Про вищу освіту», а також Стратегію національно-патріотичного виховання та Концепцію формування ідентичності – окреслено нормативну основу освітньої діяльності. Наведено огляд реалізації національно-ідентичного компонента на різних рівнях освіти. У сфері дошкільної освіти акцент робиться на необхідності інтеграції понять мови, культури, символіки та сімейних цінностей в освітнє середовище як основи формування первинної ідентичності дитини. У шкільній освіті ключову роль відіграють курси історії України, української мови та громадянської освіти, а також міжпредметна інтеграція, яка посилюється в рамках реформи Нової української школи (НУШ), спрямованої на формування цінностей, громадянської відповідальності та індивідуального усвідомлення приналежності до української нації.

У вищій освіті українська національна ідентичність розглядається крізь призму критичного мислення, аналізу історичних значень, філософських і культурних контекстів. Вирішальну роль відіграє не лише академічна складова, а й позанавчальна діяльність: участь студентів у волонтерстві, культурних ініціативах та громадських проектах сприяє свідомій самоідентифікації з українською нацією. На завершення автор зазначає, що ефективне формування української ідентичності вимагає системного підходу, методичної підтримки освітян, оновлення змісту освіти, забезпечення україномовного середовища, врахування вікових, соціально-культурних та регіональних особливостей студентів.