Педагогічні умови розвитку цифрової грамотності викладачів закладів вищої освіти в умовах цифровізації освітнього процесу

У статті теоретично обґрунтовано й охарактеризовано педагогічні умови розвитку цифрової грамотності викладачів закладів вищої освіти України в умовах цифрової трансформації освітнього процесу, воєнного стану та енергетичної нестабільності. На основі аналізу наукових досліджень, міжнародних і національних рамок цифрової компетентності (DigCompEdu та вітчизняної рамки цифрової компетентності педагогічних і науково‑педагогічних працівників) уточнено зміст понять «цифрова грамотність» і «цифрова компетентність» викладача ЗВО та їхнє місце в структурі професійної діяльності. Виокремлено й охарактеризовано ключові педагогічні умови розвитку цифрової грамотності: мотиваційну підтримку та механізми визнання цифрових досягнень; наявність змістового й методичного забезпечення цифрового викладання; нормативно‑рамкове регулювання на основі DigCompEdu та національної рамки; інституційну цифрову й енергетичну інфраструктуру; організацію безперервного професійного розвитку в синергії формальної й неформальної освіти; розвиток цифрової культури безпеки, рефлексії та самооцінювання. Доведено, що в умовах повномасштабної війни та блекаутів цифрова грамотність викладача постає не лише як індивідуальна характеристика, а як результат функціонування інституційної екосистеми, яка забезпечує стійкість, гнучкість і безперервність освітнього процесу. Охарактеризовано специфіку цифрової трансформації кожної з восьми виокремлених педагогічних умов і простежено їхній взаємозв’язок у межах цілісної системи розвитку цифрової грамотності. Обґрунтовано практичні рекомендації для закладів вищої освіти щодо інтеграції рамок цифрової компетентності у внутрішню університетську політику, розбудови центрів цифрової й викладацької майстерності, визнання результатів неформальної освіти та забезпечення енергетичної стійкості цифрового навчання.